Інформація до 150-річчя Лесі Українки
25 лютого 2021 року виповнюється 150 років від дня народження видатної української письменниці, поетеси, перекладача, громадської діячки Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-?Квітки) .
Леся Українка – геніальна особистість, яка залишила в історії української літератури колосальний слід. Її біографію вивчають у кожному навчальному закладі, про неї говорять і пишуть. Здається, що нам відомо про цю легендарну жінку все. Але, тим не менш, існують особливі факти з її життя, про які мало хто знає.
Народилася Лариса Косач 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському.
Батько її – Петро Косач, був службовцем, мати – Ольга Драгоманова-Косач – письменницею, яка публікувалася під псевдонімом Олена Пчілка.
У будинку Косачів часто збиралися письменники, художники й музиканти, влаштовувалися мистецькі вечори й домашні концерти. Великий вплив на духовний розвиток Лесі Українки мав дядько Михайло Драгоманов, відомий громадський і культурний діяч.
З дитинства Лариса володіла неймовірними розумовими здібностями. Вже в 4 роки вміла читати, в 6 років – чудово вишивала, а в 9 років з-під її пера вийшов перший вірш «Надія». Сталося це під враженням від арешту й заслання до Сибіру рідної тітки, Олени Косач, яка належала до київського гуртка «бунтарів». А вже у тринадцять років Ларису Косач почали друкувати. У 1884 році, у Львові, в журналі «Зоря» опублікували два вірші («Конвалія» і «Сафо»), під якими вперше з’явилось ім’я – Леся Українка. Прикладом для неї в цьому став дядько – Михайло Драгоманов, якого письменниця ніжно любила і дуже поважала. Драгоманов спочатку підписувався, як “українець”, а дівчина хотіла бути схожою на нього.
На початку 1893 року у Львові виходить перша збірка поезій поетеси – «На крилах пісень».
Леся, як іі називали близькі, легко опановувала іноземні мови, вона самостійно вивчила 11 мов, в тому числі латину і грецьку. Перекладала твори Гомера, Гюго, Байрона, Гейне, Шекспіра. Написала загалом понад 100 власних віршів і 20 драм. Випустила три збірки. Крім цього, вона чудово грала на фортепіано. Для своїх сестер вона написала підручник “Стародавня історія східних народів”. На той момент українці було всього 19 років.
Леся не лише писала вірші, а й створювала нові слова — їй маємо завдячити існуванням слів «промінь», «напровесні», а її мати, письменниця Олена Пчілка ввела в лексикон українців інше знайоме нам нині слово — «мистецтво». З її легкої руки в нашій мові прижилися також «переможець», «палкий» та інші слова.
Побувавши 1891-го року на Галичині, а згодом і на Буковині, Леся познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України: Іваном Франком, Михайлом Павликом, Ольгою Кобилянською, Василем Стефаником, Осипом Маковеєм, Наталією Кобринською. Мало хто знає, що за незвичайну силу духу і твердість характеру, Іван Франко називав Лесю Українку “єдиним чоловіком в нашому писемстві”. Можливо, це було дійсно так…
Заміж Леся Українка вийшла вже після 30 років. Свого чоловіка, Климента Квітку, вона, безумовно, поважала, але кохання до нього не відчувала. Він був молодшим від Лесі на 9 років, хворів туберкульозом, не мав статків. Лесині батьки не сприйняли такого союзу, однак письменниця зреклася їхньої фінансової допомоги і вийшла заміж за Климента. Парубок поступово почав продавати усе, що нажив: від меблів до книжок, аби оплатити лікування дружини. Після смерті поетеси Климент прожив ще 40 років. Климент Квітка зберіг записи, на яких можна почути голос поетеси. Вони дійшли до наших днів.
Все життя Леся Українка була вимушена лікуватися, проходити через болючі медичні процедури, а окрім цього шукати для життя місця, що уповільнювали б розвиток хвороби.
Останні роки Леся Українка жила в Грузії та Єгипті. Разом із чоловіком Климентом Квіткою вона працювала над зібранням фольклору та власними драмами. Але хвороба невблаганно прогресувала. На початку липня 1913 року Лесин стан різко погіршився. А 1 серпня 1913 року в грузинському місті Сурамі Леся Українка померла. Її похорони відбулися через кілька днів у Києві на Байковому кладовищі.
Леся Українка — без перебільшення одна з найвизначніших постатей в історії української літератури. По собі вона залишила великий літературний доробок – вражаючі поетичні поеми, прозові твори, вірші, публіцистичні статті, а також неперевершені переклади світової класики.
