A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Першотравенська міська рада
Дніпропетровська область

Історія міста

Місто Першотравенськ

Дата заснування: 1954 рік                                                        

Загальна площа земель - 290 га                                        

Кількість населення - 28,3 тис. осіб

Першотравенськ – це шахтарське місто. Міста, як і люди, завжди різні. Кожне з них має свою історію. У нашого міста вона пов’язана з початком розвитку вугільної промисловості в Західному Донбасі.

Історія Західного Донбасу починається з початку XIX  сторіччя. У 1829 році дослідником геології Донецького басейну Є.П.Ковалевським були зроблені сміливі припущення щодо продовження покладів кам’яного вугілля на захід. Пізніше, у 1833 році, його теорію підтвердив геолог А.В.Іваницький. У 1924-1929 роках радянські спеціалісти провели комплекс геологорозвідувальних робіт та доповнили дослідження попередників новими даними. Вивчення надр регіону продовжувалося до початку Другої світової війни.

Після закінчення війни в степи Придніпров’я знов прийшли геологи, які підтвердили припущення щодо наявності тут великих запасів кам’яного вугілля.

Проєктування об’єднаного житлового селища Західно-Донбаських шахт  розпочалося у 1954 році згідно з наказом Мінвугілля СРСР від 30 квітня 1954 року № 189.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих від 18 червня 1954 року № 926 “Об отводе земельных участков тресту «Красноармейскуголь» под строительство новых шахт «Западно-Донбасская» № 1 и № 2 под промышленное и жилищное строительство» відведені земельні ділянки під будівництво нових шахт, промислове і житлове будівництво із землекористування колгоспів Петропавлівського району.

Днем народження нашого міста вважається 25 травня 1954 року. В цей день було закладено фундамент першого будинку.

На землях колгоспів “Зоря”, ім. Фрунзе та ім. Горького почалося нове життя. В чистому полі в глиняній хаті тракторної бригади колгоспу ім. Фрунзе Петропавлівського району розмістився перший десант будівельників. Розпочалося будівництво шахти “Західно-Донбаська” №1 та робітничого селища. Сюди приїхали робітники тресту “Павлоградшахтобуд”, шахтарі Донбасу, молодь з різних областей і республік країни. Будували переважно одноповерхові будинки, а в 1955 році з’явився перший восьмиквартирний двоповерховий будинок, який був названий за дострокову здачу “Будинком Слави”. Вже тоді визначилася перша вулиця на честь Т.Г.Шевченка. Разом з будівництвом шахти розросталося і робітниче селище.

06 грудня 1956 року в одному з одноквартирних будинків почала свою роботу школа, в якій навчалися всього 7 учнів. Першим вчителем була Бровко Таїсія Терентіївна. Вже в наступному навчальному році до школи прийшли 42 учні.

Містечко розросталося швидкими темпами, оскільки на будівництво шахти приїхала велика кількість молодих працівників. Виникла гостра потреба в житлі, лікарні, школі, дитячих садках тощо.

17 травня 1957 року наказом тресту “Павлоградшахтобуд” було створено шахтобудівельне управління № 4.

У 1957 році було здано в експлуатацію першу чергу електропідстанції, прокладено залізничну мережу, по якій підвозилися матеріали на новобудови, відкрилися їдальня, магазин, клуб, де була організована художня самодіяльність.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих від 16 серпня 1957 року № 663 “Про віднесення деяких населених пунктів до категорій селищ міського типу і робітничих селищ” новозбудованому населеному пункту присвоєно назву Шахтарське і віднесено його до категорії робітничих селищ з підпорядкуванням Миколаївській сільській Раді Петропавлівського району.

У 1958 році була відкрита лікарня на 25 місць.

01 січня 1959 року відбувся Всесоюзний перепис населення. В робітничому селищі тоді мешкало всього 5100 осіб.

Рішенням  виконкому  Дніпропетровської  обласної  Ради депутатів трудящих від 06 травня 1960 року за № 423 “Про зміни в адміністративно-територіальному поділі області” робітниче селище Шахтарське Миколаївської сільської Ради Петропавлівського району віднесено до категорії селищ міського типу та іменовано - Першотравневе з виключенням з підпорядкування Миколаївської сільради і утворенням Першотравневої селищної Ради з центром в селищі міського типу Першотравневе.

 12 червня 1960 року були проведені перші вибори до місцевих органів влади – селищної Ради депутатів трудящих, а 15 червня відбулося засідання першої сесії селищної Ради депутатів трудящих, на якій було обрано виконавчий комітет у складі дев’яти осіб і створено шість постійно діючих комісій. Головою виконкому був обраний                     Степан Тихонович Мартинов.

У цьому ж році відкривається школа-інтернат, на базі початкової школи утворюється семирічна школа, яку очолила Авраменко Віра Іванівна. Почали працювати дві їдальні, молочна кухня, декілька буфетів, ресторан, побутовий комбінат, дитячий садок, закінчується будівництво водозабору в Лисій балці і вже в жовтні 1960 року мешканці селища отримали питну воду.

У 1961 році починає працювати міська бібліотека, завідуючою якої призначили Жмуренко Лідію Кирилівну.

28 серпня 1963 року здано в експлуатацію шахту “Західно-Донбаська” № 1 (пізніше – шахта “Першотравнева”), з якої і почалася біографія Західного Донбасу. Директором шахти був призначений Філіпов Микола Григорович.

У 1963 році свої двері відкрила середня школа № 1 на 940 учнів і першим її директором стала Авраменко Віра Іванівна.

Жодне місто не може існувати без комунальних і житлово-експлуатаційних служб, тому в 1964 році три жилкомунгоспи об’єднано в управління. Перший керівник УЖКГ – Воротніков Павло Петрович.

20 березня 1965 року була введена в експлуатацію  шахта “Західно-Донбаська” № 2 (пізніше – шахта  “Степова”). Директором шахти був призначений Лохов Іван Іванович.

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 25 лютого 1966 року № 34 “Про віднесення селища Першотравневе Дніпропетровської області до категорії міст районного підпорядкування” селище міського типу Першотравневе Петропавлівського району Дніпропетровської області віднесено до категорії міст районного підпорядкування і названо  Першотравенськ.

У газеті “Світло Жовтня” від 23 березня 1966 року під рубрикою “Новое на карте Украины” повідомлялося: “Рождённый в Приднепровской степи город быстро растёт и благоустраивается. Это город четырёх- и пятиэтажных домов с благоустроенными улицами, бульварами, скверами. Здесь есть рабочий клуб, три школы, больница, поликлиника, много магазинов, бытовых учреждений. Непрерывно расширяются границы молодого города. Только за первые месяцы этого (1966) года в новых домах отпраздновали новоселье около 500 семей шахтеров. Продолжается строительство ещё 11 многоэтажных домов, кинотеатра на 400 мест, Дворца культуры, двух школ, детского комбината. С большой любовью горняки украшают свой родной Першотравенск. Вдоль одетых в асфальт автомагистралей и тротуаров посажены десятки тысяч деревьев.”

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 22 липня 1966 року № 175 “Про передачу міста Першотравенська в підпорядкування Павлоградській міській Раді Дніпропетровської області” місто Першотравенськ Петропавлівського району передано в підпорядкування Павлоградській міській Раді депутатів трудящих Дніпропетровської області.

Розростається місто,  збільшується кількість мешканців, ростуть  потреби не тільки в житлі, а й в наданні послуг, місцях відпочинку. 05 грудня 1966 році свої двері відкрив широкоформатний кінотеатр “Жовтень”. У 1967 році відкривається середня школа № 2 та ще один дитячий садок.  

З розвитком Західного Донбасу зросла потреба в кваліфікованих робітниках. На базі тресту “Павлоградвугілля” Мінвуглепрому 5 вересня 1967 року було відкрито професійно-технічне училище № 40. 

У 1968 році вводяться в експлуатацію Центральні енергомеханічні майстерні           (з 1975 року -  ремонтно-механічний завод), які очолив Чигир Олексій Михайлович. Того ж року відкривається міська дитяча бібліотека.

У 1969 році почала роботу  середня школа № 3. Її першим директором був Дрибас Григорій Юхимович.

1970 рік ознаменувався вводом в експлуатацію ще однієї шахти - “Західно-Донбаська ” № 3 (пізніше - “Ювілейна”). Директором шахти був призначений Дук Микола Григорович.

У цьому ж році  був відкритий  Палац культури шахтарів - на той час найбільший заклад культури в Західному Донбасі.

У 1973 році свої двері школярам відчинила школа № 4, яка спочатку була восьмирічною і вже через рік стала середньою. Першим директором був Огурцов Віктор Леонтійович. Того ж року утворилося управління газового господарства.

У 1978 році було створено Першотравенське ремонтно-будівельне управління.

 У 1981 році відкривається Клуб юних техніків.

24 грудня 1982 року в експлуатацію була введена шахта “Західно-Донбаська” №21/22 (пізніше - ім. М.І.Сташкова). Її директором був призначений Анатолій Григорович Разводов.

З 1982 до 1985 року в Першотравенську інтенсивними темпами відбувається будівництво, в результаті якого пустир перетворився на житловий мікрорайон «Південний».

У 1986 році вводиться в експлуатацію АТС 100/2000 на 3000 номерів.

У 1987 році  почала функціонувати станція переливання крові, важливість якої в маленькому шахтарському містечку важко переоцінити. Головним лікарем станції протягом 15 років був Дегтярьов Олександр Миколайович. 

Указом  Президії  Верховної  Ради  Української  РСР  від  8  серпня  1989 року  №7863-ХІ місто Першотравенськ Павлоградської міської ради Дніпропетровської області віднесено до категорії міст обласного підпорядкування.

З цього моменту Першотравенськ почав формувати свою інфраструктуру. Розпочалася діяльність Першотравенського міського суду та прокуратури, міського фінансового управління, міського архіву, управління Пенсійного фонду, відділу статистики.

У 1990 році  відкрився відділ народної освіти, міський центр зайнятості населення, відділення податкової інспекції.

У 1991 році кінотеатр “Южний” був перебудований у православний Свято-Введенський Храм.

Рішенням сесії Першотравенської міської ради XXI скликання від 04 жовтня 1991 року № 10 була створена газета “Першотравенські новини”, засновником якої стала міська рада.

Наймолодша в місті школа № 5 відкрила свої двері учням 1 вересня 1992 року. Директором школи з моменту її відкриття працює Печена Тетяна Вікторівна.       

У 1994 році в місті відкривається відділення “Приватбанку”, в 1997 році – міське відділення Державного казначейства України, філіал “Промінвестбанку”.

У 2000 році засновано територіальний центр для соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, відкривається міське управління юстиції. Щоб задовольнити потреби мешканців міста питною водою, у 2000 році був уведений в експлуатацію водогін «Дніпро – Західний Донбас».

У 2001 році в Україні був проведений перший Всеукраїнський перепис населення, згідно з яким у місті Першотравенську зареєстровано  29 374 мешканці.

Того ж року свої двері студентам відкрила філія Західнодонбаського приватного інституту економіки та управління, яка розмістилася в будівлі середньої загальноосвітньої школи № 5. Почало працювати і міське відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

У 2002 році відкривається міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

До  Дня Перемоги  в травні  2003 року в місті було відкрито меморіал Слави на честь воїнів, загиблих у роки Другої світової війни, та встановлено БМП на честь воїнів-інтернаціоналістів, учасників бойових дій на території інших держав.

Напередодні 50-річчя міста у міській лікарні урочисто відкрилось реанімаційне відділення для надання екстреної допомоги мешканцям міста та навколишніх сіл. 

Рішенням міської ради від 21 травня 2004 року № 54  “Про затвердження символіки міста Першотравенська” було затверджено Прапор,  Герб та  Гімн міста Першотравенська.

Напроти Будинку культури молоді “Україна” відбулося урочисте відкриття Каплички в пам’ять про шахтарів, загиблих на вугільних підприємствах міста. На гранітних плитах викарбувані їхні прізвища.

У 2004 році на базі управління житлово-комунального господарства (УЖКГ) було створено Першотравенське міське житлово-комунальне підприємство.

У серпні 2006 року, з нагоди 15-річчя незалежності України, у Першотравенську було відкрито пам’ятні знаки ліквідаторам та постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та воїнам, загиблим у мирний час.  

У 2007 році активно розпочалося реформування житлово-комунального господарства міста. У лютому було створено приватне підприємство «Комунальщик – 4», колективом якого за короткий термін було досягнуто певних успіхів щодо якості надання комунальних послуг та розширення їх переліку. Досвід цього підприємства ретельно вивчався рештою ЖЕКів, тому на початку 2008 року всі вони також стали приватними підприємствами.       

З метою впровадженням сучасних, більш ефективних способів господарювання міська влада реалізувала ряд проєктів, спрямованих на поліпшення умов життя людей. Влітку 2007 року проведено реконструкцію теплової мережі міста. Теплові навантаження з котельні шахти «Ювілейна» переведені на котельню «Південна».  Теплові мережі разом з котельнями «Центральна» та «Південна» були прийняті у комунальну власність міста. До цього об’єкти знаходились на утриманні ВАТ «Павлоградвугілля» - структурного підрозділу ДТЕК. Нині місто повноцінно опалюється двома замість трьох котелень зі значною економією палива. Реалізація цього масштабного проєкту – приклад соціального партнерства між бізнесом та міською владою.

Шахтоуправління «Першотравенське», до складу якого входять шахти «Степова» та «Ювілейна» - серед кращих вугільних підприємств Західного Донбасу. Трудові колективи цих вугільних підприємств щороку достроково виконують річний план з видобутку «чорного золота». Першотравенський ремонтно-механічний завод – єдине у регіоні спеціалізоване підприємство з ремонту гірничошахтного обладнання. Завдяки стабільній роботі цих підприємств своєчасно поповнюється міський бюджет.

 У 2011 році Першотравенською міською радою затверджено Генеральний план міста, який останній раз затверджувався в 1986 році.

Цього ж року міська рада затвердила Положення про разове грошове заохочення обдарованої учнівської молоді міста «Гордість та надія Першотравенська». Завдяки цьому талановиті та обдаровані учні отримують грошові винагороди.          

У червні 2011 року відбулося відкриття лікувально-діагностичного центру міської лікарні. Місто отримало один з найсучасніших лікувально-діагностичних комплексів на Дніпропетровщині.

26 вересня 2013 року в будинку № 13 на вулиці Октябрській (нині – Ювілейна) відбулося відкриття амбулаторії сімейної медицини. Цей заклад відкрито для того, аби пацієнтам було зручніше і швидше отримати необхідну консультацію чи лікування. Амбулаторія відповідає всім сучасним вимогам.

У січні 2014 року було проведено публічний творчий конкурс з визначення кращого логотипу міста Першотравенська. За результатами конкурсу було вибрано та затверджено міською радою логотип  «Першотравенськ – відкритий для світу».

У жовтні 2015 року у місті починає роботу Першотравенський міський військовий комісаріат (нині – Першотравенський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки).

 1 квітня 2016 року створено Першотравенське об’єднане управління Пенсійного фонду України. До новоствореної структури увійшли Першотравенське та Петропавлівське управління Пенсійного фонду.      

23 серпня 2016 року загиблому воїну АТО Тарасу Малишенку встановлено меморіальну дошку на фасаді школи № 1, де він навчався.

У 2017 році за фінансової підтримки керівництва області здійснено реконструкцію напірного каналізаційного колектора від КНС-1 до колодязя-гасителя на вул. Героїв Космосу та   безнапірного каналізаційного колектора від будинку № 2 на вул. Гагаріна до КНС-1, на що були спрямовані значні кошти обласного бюджету.

Цього ж року запроваджено електронний онлайн-запис до лікарів міських медичних закладів. Цим зручним медичним сервісом успішно користуються першотравенці різного віку.

До Дня Конституції України у 2017 році в місті відбулось урочисте відкриття бюсту Тарасу Григоровичу Шевченку на вулиці Кобзаря.

У 2017 році місто отримало грант від Нідерландських організацій VNG International та PAX для реалізації проєкту «Партнерство в ім’я розвитку», в рамках якого відбулись масштабні масові заходи: спортивно-туристичні змагання «Юний прикордонник», творчий конкурс «Таланти Першотравенська», зустріч-пікнік «ПОМОГАЙ-КА» для дітей з особливими потребами, міська спартакіада «Спортивний Першотравенськ».

Восени цього ж  року відкрився  торговельно-розважальний  комплекс «Терикон».

У рамках співпраці з компанією ДТЕК облаштовано універсальний спортивний майданчик «Спорт для всіх», де розміщено тенісний корт, комбінований майданчик для баскетболу і волейболу, спортивний майданчик з тренажерами, а також майданчик для скейтбордингу.                                                                                                           

У Центрі дитячої творчості «Надія» у вересні 2018 року створено сучасну школу робототехніки, оснащену новітнім обладнанням. Тут дітей навчають сучасним технологіям та основам програмування.

Для дітей з особливими потребами на базі КДНЗ «Попелюшка» відкрито інклюзивно-ресурсний центр, який допомагає дітям цієї категорії розвиватися та адаптуватися до суспільного життя.

Місто отримало грант від міжнародної фінансової організації НЕФКО для впровадження енергозберігаючих заходів та підвищення енергоефективності міських об'єктів. У рамках цього проєкту в школах № 2 та 4, а також у БК «Шахтар» замінено вікна. На котельні «Південна» встановлені живильні та конденсатні насоси.  

У Першотравенську на вул. Гагаріна облаштовано перше Wi-Fi дерево в Західному Донбасі, креативний дитячий майданчик, укладено бруківку, висаджено дерева, встановлено лавочки.

У рамках реалізації проєкту «Безпечне місто» в місті встановлено 16 камер відеоспостереження.

До Дня шахтаря у 2019 році на вул. Кобзаря було відкрито Алею Слави. На ній розміщено інформацію про Почесних громадян міста Першотравенська.

Того ж року реконструйовано міську площу, де укладено бруківку, здійснено ремонт освітлення, облаштовано клумби, встановлено лавочки та сучасні арт-об’єкти. На оновленому фасаді БК «Шахтар» встановлено LED-екран у рамках великого гранту конкурсу «Громада своїми руками». Тепер площа є прикрасою міста, бо тут проводяться  урочисті міські заходи.

Навесні 2020 року проведено благоустрій міського парку за БК «Шахтар», де висаджено зелені насадження, укладено бруківку, замінено зовнішнє освітлення, встановлено лавочки, дитячі майданчики і арт-об’єкти. Сьогодні – це улюблене місце відпочинку та дозвілля містян всіх вікових категорій.

23 червня 2020 відбулось урочисте відкриття меморіальної дошки на фасаді будівлі ДЮСШ «Шахтар» на честь Павла Васильовича Дулінова – тренера з футболу, який навчив сотні першотравенських дітей та молоді цьому захоплюючому виду спорту.

У жовтні на меморіалі Слави відкрито пам’ятний знак на честь загиблих учасників АТО.

У рамках проєкту Українського фонду соціальних інвестицій за сприяння німецьких партнерів наприкінці 2020 року була здійснена реконструкція першого поверху гуртожитку на вул. Чайковського, 2 під житло для внутрішньо переміщених осіб.

У рамках Програми «U-LEAD з Європою» за підтримки Європейського Союзу  проведена реконструкція приміщення для центру надання адміністративних послуг. Ремонт тут виконано за кошти міського бюджету, а меблі, техніку та обладнання закупив фонд.

 Сьогоднішній Першотравенськ – сучасне розвинене місто, про яке мріяли  перші будівельники. Вугільна промисловість у місті Першотравенську виступає основною галуззю матеріального виробництва, яка забезпечує ефективне використання природних ресурсів, зростання економічного потенціалу та створює умови для зайнятості працездатного населення, що обумовлює   вирішення багатьох соціальних питань.

У Першотравенську є все необхідне для повноцінного життя. Містяни цінують його затишність, охайні та квітучі вулиці, парки і сквери, що потопають у зелені.

На сьогодні освітню сферу міста представляють 5 загальноосвітніх шкіл, 7 дитячих дошкільних закладів, Першотравенський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр «Берегиня», гірничий ліцей, інклюзивно-ресурсний центр, Центр дитячої творчості «Надія», клуб юних техніків.

Культурні потреби мешканців Першотравенська задовольняють Будинок культури «Шахтар», Будинок культури молоді «Україна», мистецька школа, міська бібліотека. Творчі колективи будинків культури є постійними учасниками загальноміських та регіональних заходів.

Для занять фізкультурою та спортом у місті є дитячо-юнацька спортивна школа «Шахтар», спортивне поле зі штучним покриттям на її території, універсальний спортивний майданчик «Спорт для всіх»,  спортивно-ігровий майданчик «Лотос» та спортивні клуби з різних видів спорту. Першотравенські спортсмени - постійні учасники змагань регіонального, всеукраїнського та міжнародного рівнів.

Медичну допомогу населенню надають міський центр первинної медико-санітарної допомоги та міська лікарня. Матеріально-технічна база закладів охорони здоров’я міста первинного і вторинного рівнів постійно поповнюється новим сучасним медичним обладнанням.

З  роками змінюються соціально-економічні основи держави, але незмінним залишається прагнення першотравенців до змістовного, духовно багатого життя, де пріоритетами є добро, краса і віра в майбутнє. Своїми досягненнями невеличке шахтарське місто і надалі буде вагомо збагачувати здобутки рідної Дніпропетровщини і України в цілому...   

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень